Середа, 27.11.2024, 22:33
 РЕСУРСНИЙ  ЦЕНТР  ГРОМАДЯНСЬКОЇ  ОСВІТИ
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії каталога
Інтегровані уроки [4]
в даному розділі розміщуються конспекти уроків з компонентом громадянської освіти
реєстраційні заявки міні-проектів [6]
розміщені проекти, що пов`язані громадянським вихованням
Статті вчителів [2]
статті вчителів, що пов`язані з громадянською освітою
Матеріали конференцій [4]
Міні-чат
Наше опитування
Чи необхідно в школі викладати курс "Громадянська освіта"
Всього відповідей: 87
 Каталог статей
Головна » Статті » Статті вчителів

Громадянська освіта школярів - запорука утвердження громадянського суспільства

Громадянська освіта школярів -

запорука утвердження громадянського суспільства



На сучасному етапі державотворення в Україні значна роль належить реалізації проголошеного вищими владними органами курсу на становлення громадянського суспільства. Громадянське суспільство можна характеризувати як спільність особистостей з розвиненими економічними, політичними, правовими і культурними відносинами між її членами, як суспільство, яке є незалежним від держави, але постійно взаємодіє з нею, нарешті, як суспільство громадян високого соціального. економічного, політичного, культурного і морального статусу, які разом з державою утверджують незворотність демократичних перетворень. Це, в принципі, неперервний процес удосконалення влади, політики і людини, процес, що охоплює всі без винятку аспекти суспільного життя.

Освітня галузь с базовою у формуванні діяльного, знаючого громадянина, адже саме під час навчання закладаються основи світогляду молодої людини. Від того, як набуті теоретичні знання з основ наук особа використає у практичній діяльності, в першу чергу, у громадському житті, залежить майбутня доля демократії.

Це завдання, на нашу думку, може бути реалізоване тільки за умови створення цілісної системи громадянської освіти і виховання в загальноосвітніх навчальних закладах. Перші кроки на цьому шляху вже зроблено - Академією педагогічних наук спільно з Міністерством освіти і науки України та іншими зацікавленими організаціями розроблено концептуальні засади формування громадянськості у школярів, проведено ряд конференцій, нарад та семінарів різного рівня за участю науковців, представників владних структур, вчителів-практиків. Здійснення громадянської освіти є можливим під час вивчення будь-яких шкільних дисциплін, проведення позаурочної і позакласної виховної роботи. Але найважливішим у цьому плані є запровадження окремого шкільного курсу громадянознавства. Відрадно, що у 2001/2002 навчальному році за рішенням Міністерства освіти і науки в 9(10) класах окремих шкіл нашої держави розпочато апробацію нового предмету "Ми - громадяни України", навчально-методичне забезпечення якого розроблено вчителями-практиками і видано за підтримки Бюро освітніх та культурних справ Держдепартаменту США і Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова доба".

Курс за вибором "Ми - громадяни України" розрахований на вивчення протягом 34 год. і може бути вступним для поглиблення суспільствознавчих знань в 10-11 класах, а може викладатися як окремий самостійний курс, що покликаний задовільнити потреби молоді в основах громадянських знань, умінь та навиків. Розробники курсу визначають чотири рівноправні завдання його вивчення:

o оволодіння основами інтегрованих знань про цінності демократичного суспільства. функціонування і життя людини в такому суспільстві, сприйняття молоддю демократичних ідеалів та цінностей, які інтегруються в контексті національної культури як особисті сні;

o формування у школярів свідомої приналежності до українського народу;

o розвиток в учнів умінь та навиків конструктивно-критичного мислення, ініціативи, самостійності, здатності та вміння уникати соціальних конфліктів;

o вироблення емоційно-цінністного ставлення до колективного життя, що відповідним чином сприятиме спрямуванню активності особистості, набуття досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та ефективного спілкування.

В основу побудови змісту курсу "Ми - громадяни України" покладено принцип: від демократичної людини - до демократичного суспільства. Зокрема, перший розділ "Я і ми: як жити разом" передбачає формування навичок ефективної комунікації, досвіду толерантної поведінки, прийняття індивідуальних і групових рішень. Другий розділ "На шляху до демократії" ознайомлює школярів з основними поняттями курсу ("демократія", "громадянське суспільство", "права людини і громадянина" тощо) в історичному контексті з використанням надбань світової демократії через опрацювання відповідних джерел. Третій розділ "Сучасне обличчя демократії" формує в учнів розуміння головних політичних характеристик сучасного українського суспільства; четвертий - "Як громадяни можуть впливати па владу в демократичному суспільстві" - має на меті вироблення практичних навиків взаємодії особи і влади. П'ятий розділ курсу "Людина та економіка в демократичному суспільстві" присвячено основним аспектам функціонування ринкової економіки та соціального захисту населення від негативних проявів ринку. Останній, шостий розділ "Україна - наша Батьківщина" подає основні національні. релігійні та соціокультурні проблеми сучасної України. виробляє навики їх успішного вирішення.

Курс передбачає також участь школярів у суспільному проекті "Громадянин", котрий моделює практичне застосування набутих знань з громадянознавства і має сприяти виробленню у молоді власного досвіду суспільної дії.

Враховуючи той факт, що останні педагогічні дослідження, в першу чергу зарубіжні, визначають інтерактивні методи навчання як найбільш ефективні для засвоєння знань, курс "Ми - громадяни України" розроблено з використанням різноманітних інтерактивних методик, які дозволяють залучити практично всіх учнів класу до опрацювання дидактичного матеріалу.

Такі методи як "мозковий штурм", дискусія, рольова гра, моделювання. взаємонавчання. робота в малих групах, драматизація тощо. закладені в навчальний посібник для учнів і методичні рекомендації для вчителя, до них підібрано відповідний інформаційний текстовий та візуальний матеріал. На кожному занятті школярі виступають у різних ролях під час групової роботи, передають навчальну інформацію не тільки вчителю, але й своїм однокласникам Це дозволяє ефективно досягати очікуваних результатів кожного уроку, що, на думку розробників курсу, є основною відмінністю вивчення цього предмету від інших шкільних дисциплін. Фактично більша частина кожного заняття (25-35 хв.) відводиться для виконання різноманітних інтерактивних вправ, які на відміну від класичних комбінованих уроків, дають змогу забезпечити засвоєння знань учнями, формування умінь та навиків практичного їх застосування на рівні 75-90 відсотків обов'язкового навчального.

У методичних рекомендаціях до кожного уроку педагог може знайти опис завдань, інструкції до них, орієнтовні можливі відповіді учнів, розподіл часу на проведення основних етапів уроку, юридичні та інші коментарі до деяких питань.

Більшість питань, що обговорюються на уроках є відкритими, дискусійними і не мають однозначних відповідей. Це сприяє виробленню у школярів навиків аналітичного і критичного мислення, формуванню активної життєвої позиції, відповідального вибору способу поведінки. Як приклад, наводимо нижче одне із завдань, яке пропонується виконати учням на уроці за темою "Як громадяни і держава співпрацюють для досягнення економічних цілей":

Завдання для учнів

Об'єднайтеся у групи по 3-4 учні. Обговоріть у групах перелічені цілі економічної системи та заповніть наведену таблицю. У першому стовпчику використайте шкалу оцінок від 1 до 5, щоб дати вашу власну оцінку важливості кожної мети (1 - низька: 5 - висока: кожну оцінку можна використовувати тільки один раз). Виставлені у групах оцінки необхідно занести до зведеної таблиці на дошці.

ЦІЛІ ЕКОНОМ1ЧНОЇ СИСТЕМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Гарантувати ЕКОНОМІЧНУ СВОБОДУ. Це означає свободу для споживачів вирішувати, як витрачати чи заощаджувати свої доходи; свободу для робітників змінювати своє місце праці; свободу для громадян засновувати нові фірми чи закривати старі підприємства

Досягати ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ. Досягнення цієї мети можна оцінити результатом вкладення коштів у виробничі ресурси (сировина, кваліфіковані робітники, устаткування). Про економічну ефективність можна говорити лише тоді, коли отримані вигоди перевищують витрати на організацію виробництва

Створювати умови для ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОСТІ. Рівність у цьому розумінні тотожна справедливості. Проблеми рівності найчастіше виникають з приводу того, що, на думку громадян, є правильним, а що неправильним. Наприклад, одні вважають, що певний податок є справедливим, інші - навпаки. Або ж: чи забезпечує держава для всіх однакові шанси досягти економічного благополуччя на основі власної праці

Гарантувати ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ. Ця мета означає захищеність від виробничих ризиків, таких як виробничі травми, втрата роботи, невдачі в бізнесі. До економічної безпеки належить також система пенсійного забезпечення громадян, які в зв'язку з досягненням певного віку не працюють

Забезпечувати ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ, тобто збільшення виробництва товарів протягом деякою періоду. Збільшення обсягу виробленої продукції в межах 3-5% на рік-економісти вважають задовільним показником. Економічне зростання сприяє досягненню цілей бюджету. оскільки збільшення кількості продукції призводить до збільшення податкових надходжень, а це. в свою чергу до підвищення витрат на задоволення суспільних потреб

Завершивши роботу, поміркуйте над запитаннями:

Чому визначені головні цілі економічної системи відрізняються в різних групах? Чи змінювалася б економічна політики держави, якщо б учасники кожної групи становили уряд і керували по черзі, одна група за іншою?

Що станеться, якщо за рахунок економічної безпеки спрямовувати кошти на економічне зростання?

До яких наслідків призведе обмеження економічної свободи?

Як зменшення економічної ефективності відіб'ється на становищі суспільства і окремих громадян?

Чому економічна рівність є актуальною саме в умовах громадянського суспільства?

Відповідно у методичному посібнику для педагога вміщено наступну інструкцію:

Методичний матеріал для вчителя

Вчитель проводить короткий інструктаж (2-3 хв.) під час якого необхідно розділити клас на групи (по 3-4 чолі.) та роз'яснити правила заповнення таблиці "Цілі економічної системи громадянського суспільства". Важливо, щоб учні не тільки дали власну оцінку важливості кожної цілі, але й усвідомили, які саме завдання має вирішувати економіка у демократичній державі. Час на заповнення таблиці у групах - 4-5 хв., на обговорення запитань та підготовку відповідей - до 5 хв. Від кожної групи один представник заносить результати до зведеної таблиці, яку варто зобразити на дошці, вказавши у другому стовпчику тільки цілі економіки без їх роз'яснення. Варіант відповідей на запитання вправи:

Цілі економіки, які визначили у групах, можуть розрізнятися внаслідок особистих якостей та принципів вирішення соціальних завдань у школярів. Оскільки жодна з цілей не є важливішою за іншу, то коли б кожна група становила уряд, вона б визначала пріоритетні завдання і внаслідок цього політика уряду зміцнювалась в межах від соціальної спрямованості до ігнорування соціальних питань.

Це призведе до падіння рівня соціальної захищеності працюючих і одночасно сприятиме економічному росту.

Обмеження економічної свобод)и призведе до адміністративно-командної системи в економіці, яка одночасно може позитивно вирішувати окремі завдання зміцнення економічного потенціалу.

Це матиме наслідком зменшення валового національного продукту, появу кризових явиш, зменшення видаткової частини бюджету.

Економічна рівність є відображенням рівності людини і громадянина.

Аналізуючи виконання вправи, необхідно зробити висновок, що забезпечити досягнення всіх економічних цілей одночасно с неможливим. Тому діяльність уряду можна оцінювати за рівнем збалансованості вирішення названих питань.

Підсумовуючи характеристику нового курсу "Ми - громадяни України", можна виділити такі його основні особливості:

зміст курсу сприяє створенню на уроках максимально демократичної атмосфери. Заняття організовуються на демократичних принципах і є своєрідним моделюванням основних системних складових демократичного громадянського суспільства;

підручник для учнів не містить надто великого обсягу навчального матеріалу, що дозволяє досягати ефективного засвоєння громадянських знань, умінь та навичок на основі використання активних та інтерактивних методик:

під час проведення уроків вчитель має бути зразком демократичних відносин;

навчання основним принципам життя в громадянському суспільстві повинне бути поширене за межі занять з курсу "Ми - громадяни України". Діти повинні вчитися на свободі, яка їм надається в школі, місцевій громаді і на тих правилах, які їх обмежують.

Безперечним видається той факт. що до викладання нового курсу громадянської освіти повинні залучатися лише ті педагоги (ними. в першу чергу можуть бути вчителі історії, правознавства, географії, словесники), які пройшли відповідну перепідготовку і в повній мірі оволоділи методикою інтерактивного навчання. Основною формою такої перепідготовки є короткотермінові (3-5-денні) тренінгові семінари та самоосвіта з використанням спеціальних методичних рекомендацій, які стимулюють конструктивно-критичне мислення.

Формування особистості, яке завершується у шкільні роки, відбувається під впливом цілеспрямованого процесу виховання та навчання, а формування демократичної правосвідомості вимагає нових методичних та методологічних підходів для забезпечення комплексного характеру цього процесу. Оволодіти навичками життя в соціумі учням необхідно для самостійних відносин з різноманітними інституціями суспільства і держави в майбутньому. Саме тому запровадження курсу громадянської освіти є запорукою утвердження громадянського суспільства в Україні.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ми - громадяни України. Методичний посібник із громадянської освіти. 9(10) клас. К..2001.

2. Ми - громадяни України. Навчальний посібник із громадянської освіти (для апробації). 9(10) клас. - К" 2001.

3. Патей-Братасюк М.. Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в сучасній Україні. - Тернопіль, 1999.

4. Фуллан М. Сили змін (вимірювання глибини освітніх реформ) // Переклад з англійської. - Львів, 2000.

5. Аn Іntегnаtіоnаl Framework for Education in Democracy. СА, 2001.



Джерело: http://i-kar-100.narod.ru/referatu/pedagogika
Категорія: Статті вчителів | Додав: rescentrgo (22.11.2008) | Автор: http://i-kar-100.narod.ru/
Переглядів: 4064 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний хостинг uCoz
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0