Під час проведення семінару вч. Колпаченко Н.М. були використані навчально – методичні матеріали з посібника «Назустріч пам’яті» та  DVD з фільмом «Назви своє ім’я».

         Тема:                 «ХІБА ЄВРЄЇ ЧУЖИНЦІ»

         Обґрунтування та особливості заняття:

 Пропонована тема є однією з найбільш позитивних з емоційного та психологічного погляду. Метою роботи з матеріалами теми є ознайомлення учнів з особливостями та роллю єврейського населення та єврейської культури в Україні, формування позитивного ставлення до етнокультурної багатоманітності соціуму. В результаті роботи над матеріалами теми учні матимуть можливість ознайомитися з етнографічними матеріалами, культурною спадщиною українського єврейства. Усвідомлення трагедії втрати єврейського культурного світу як частини полі культурної Європи та України має сприяти новому погляду на наслідки Голокосту – загибель не лише величезної кількості самих по собі індивідів, а й частини людства загалом, у всіх її культурних вимірах.

 Вчителю належить велику увагу приділити таким істотним характеристикам людського суспільства, як «різноманітність» і «взаємо доповнення».

 Цілі уроку:

- надати перші знання про єврейську складову в історії України; ознайомити з особливостями етнічної культури єврейського народу;

- поглибити розуміння понять «полі культурність», «етнічна багатоманітність»;

- сприяти формуванню позитивного ставлення до культурного взаємовпливу та взаємо доповнення через розкриття взаємовпливів єврейської та української культур;

- удосконалювати навички роботи з фрагментами фільму як з навчальним матеріалом й історичним джерелом.

  Ключові слова і поняття: полі культурність, багатоманітність, єврейська культура в Україні, традиції.

  Методичні прийоми та техніки: робота в групах, дискусія за методом «Займи власну позицію».

 Час: 45 – 50 хвилин.

                           Хід заняття:

1.( 10 – 12 хв.) Запропонуйте учням у групах розглянути таблицю з демографічними даними окремих населених пунктів України довоєнної пори (роздавальний матеріал 1) та обговорити:

- Про що свідчить дана статистика?

- Як впливало таке сусідство на повсякденне життя мешканців цих регіонів?

-  Якими могли бути стосунки між жителями в таких містечках і містах?

 При опитуванні слід стимулювати висловлювання про різноманітність стосунків між людьми. Не варто залишити обговорення лише на добросусідстві.

 Запитайте:

- Чи завжди сусіди або навіть рідні в одній сім’ї живуть без конфліктів?

- Чим конфлікти можуть бути викликані (різниця індивідуальностей, традицій, тіснява, обмеження з боку влади тощо?)

- Чи всі конфлікти у між особистих взаєминах означають ворожнечу?

 Напишіть назви страв на фліпчарті та запропонуйте визначити, які з них є українськими, а які єврейськими:

 пиріжки з яйцем, рисом і цибулею, тортик з печінки, фарширована щука, вареники, оселедцеве масло, листкові пиріжки з м’ясом, форшмак, суп з кльоцками.(Усі ці страви, крім вареників, є типовими для єврейської кухні).

- Запитайте, чому більшість з цих страв є знайомими для нас?

 Перегляньте з учнями фрагмент № 1(Леонід Серебряков та Ірина Максимова, які пережили Голок ост).

 Запитайте учнів:

- Чим, згідно зі свідченням Л.Серебрякова, займалося єврейське населення в Україні у довоєнний період?

- Як ви думаєте, чому євреї Західної України, як говорить Ірина Максимова, у довоєнні роки ображалися, коли їх називали євреями?

 У вигляді міні – лекції надайте базову інформацію про те, як і коли опинилися євреї на території України, основні відомості про їхню історію в Україні в історичній перспективі, особливу увагу звернувши на існування смуги осілості у ХVIII-XIX ст.. Розкажіть про особливості взаємин українців та євреїв, не уникаючи інформації про негативні сторінки (погромів тощо), однак не наголошуючи саме на них.

2. (12-15 хв.)

 Об’єднайте учнів у декілька малих груп.

Перегляньте з учнями фрагмент № 2 (Юрій Пінчук, Марія Занвелевич, Феня Клейман, які пережили Голок ост, на Марія Єгоричева –Глаголєва, рятівниця).

 Роздайте в групи роздавальний матеріал 2. Попросіть після перегляду фрагментів ознайомитися з текстами та визначитися, як вони співвідносяться з фрагментами (бажано їх назви написати на дошці): доповнюють, заперечують, взаємо підтверджуються.

- Що об’єднує ці тексти та фрагменти фільму?

- Яку спільну назву можна їм дати?

 Проведіть обговорення.

3. (15- 20 хв.)

 Перегляньте фрагмент № 3 (Марія Занвелевич та Михайло Росинський, які пережили Голок ост). та фрагмент №4 (Марія Єгоричева – Глаголєва, рятівниця).

 Запропонуйте учням поділитися враженнями від переглянутих фрагментів. Стимулюйте обговорення запитаннями::

- Якими були відносини між українськими та єврейськими дітьми?

- Чи відрізнялося життя єврейських дітей від життя градусів і прабабусь учнів, що проживали в одній місцевості?

 Надайте коротку інформацію про єврейські свята та традиції, розкажіть про особливості традиційного одягу ортодоксальних юдеїв, повідомте, що в сучасній Україні відбуваються зустрічі хасидських євреїв усього світу (Умань, Меджибіж, Гадяч, сад гора).

 Напишіть на дошці імена: Володимир Жаботинський, Голда Меїр, Давід Ойстрах, Еміль Гілельс, Леонід Коган, Євген Тарле, Леонід Утьосов, Мисаїл Жванецький, Сергій Рубін штейн, Зельман Вакс ман, Жанна Пінтусевич – Блок, Олександр Бєлявський, Віктор Канівський.

 Запитайте, що учні знають про цих людей.

 проведіть прикінцеве обговорення :»Етнічна, суспільна полі культурність – це…»

 Зачитайте цитату:

Ми маємо переконливе свідчення того, що характер українсько – єврейських відносин визначили не три – чотири роки кривавої різанини, а 356 років більш – менш нормальних відносин. Бо інакше цілком певно на Україні на початку ХХ століття не зібралося б третини світового єврейства.   

                 Український історик Ярослав Шашкевич

 Проведіть міні – дискусію «Євреї – частина українського народу?» за методом «Займи позицію» (цілком – погоджуюсь – частково погоджуюсь_ не погоджуюсь), спрямовуючи учнів на використання аргументів, що спираються на матеріал уроку.

 Роздавальний матеріал.

Блок 1.

 Єврейське населення міст і містечок України у 1930 – х рр..

1. Бердичев (Житомирська область)**      23266

2. Житомир**                                               29007

3. Кам’янець – Подільський (Хмельницька область) **  13796

4. Київ **        224236

5. Одеса  **     200961

6. Тульчин (Вінницька область) ** 5607

7. Харків ** 130250

8. Чернівці *   425оо

9. Шаргород (Вінницька область) ** 1664

10. Меджибіж (Хмельницька область) **   2347

11. Монастирище ( Черкаська область) ** 1398

12. Чернігів ** 12204

* - за переписом 1930 р.

** - за переписом 1939 р.

Блок 2.

 З оповідання Івана Франка «На дні»

- Щира то душа, - говорив ще дід, золоте серце. Щоби сам не знати в якій біді, то ніколи не буде розводити своїх жалів, а вже другого пожалує й поможе чим може, так як рідний брат.

 Ю. Смолич про роки українізації

 Як відгукнулася на неї тогочасна інтелігенція ? Російська – що гріха таїти – негативно…А єврейська? В масі своїй позитивно, в кожному разі не вороже, сприйнявши це як нормальне явище закономірно…І всі вони легко переходили на українську мову, вживали її в побуті і дітей своїх посилали не до російських шкіл, а до українських…